Виховна робота

                                                       

День Матері в Україні





Музичне привітання до Дня Матері.

Чорнобильська катастрофа: історія про трагедію, яка назавжди закарбувалася в пам’яті

Чорнобиль

Онлайн-курс.
"Недискримінаційний підхід у навчанні"
 ПРАВА ДИТИНИ

                           Профорієнтація: Як вибрати професію?  Інтерв'ю з психологом Вікторією Вероні 

Переглянути   Відео

Тема: Нема без кореня рослини, а нас, людей, – без Батьківщини.

Мета: розширити поняття про незалежність і волю держави та значення цього факту для народу України; формувати національну свідомість, незалежність до рідної землі, народу, мови, історії; розвивати бажання бути активним учасником розбудови держави; виховувати почуття патріотизму та гордості за свою Батьківщину.

Обладнання: Карта України, віночок. Вишитий рушник, стенди з українською символікою, комп’ютер

Епіграф

Свою Україну любіть, любіть її…

Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т. Шевченко

Перегляд фільму соціально-патріотичного звучання «Ми, юні громадяни, патріоти України».

Вчитель. Діти, про що йшлося у фільмі? Як ви гадаєте, чому сьогодні годину спілкування ми розпочали таким чудовим фільмом?

(Відповіді дітей)

Вчитель. Сьогодні ми будемо вести розмову про нашу Вітчизну, нашу неньку-Україну і тема заняття звучить так – «Нема без кореня рослини, а нас, людей, – без Батьківщини».

Епіграфом до нашого виховного заходу будуть слова Т. Шевченка. (Епіграф записаний на дошці).

Діти, а чому знову і знову ми повертаємося до історії та сьогодення нашої країни? (Відповіді учнів).

Вчитель. У 2015 році виповнюється 24 роки Незалежності і Соборності України. Для історії 24 роки – зовсім небагато, а як же довго наш народ ішов до цього свята. Ішов через утиски й в’язниці від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинуло багато кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.

Україна – країна трагедії і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її.

І сьогодні ми стоїмо перед цілим світом вільні, воскреслі душами і помислами.

Україна… Золота, чарівна сторона. Видатні митці слова, справжні патріоти своєї матері-України залишили нам свої поетичні зізнання в любові до Батьківщини. Вслухаймося в їхнє палке, щире поетичне слово.

1-й учень. У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, - без Батьківщини.

Микола Чернявський

2-й учень. Україно моя, моя люба Вкраїно!

Чим я втішу тебе, чим заспокою? –

Чи про те розкажу, як тебе я люблю.

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина,

Чим тебе заспокою я – бідна людина, -

Скажи, моя люба Вкраїно, Вкраїно моя!

Павло Тичина

Бесіда з учнями

- Діти, а що для вас є Україна, Батьківщина?

(Відповіді учнів)

(Під час бесіди демонструються слайди з краєвидами України)

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле ви вивчаєте історію України і знаєте, що в боротьбі за незалежність ми зобов’язані насамперед українському козацтву. Очолювали його відомі українські гетьмани. Давайте пригадаємо їхні імена.

(Б.Хмельницький, П.Сагайдачний,. І.Сірко, П.Дорошенко, П.Полуботок, Морозенко..)

Ось цим героям ми завдячуємо своєю незалежністю. Тож звертаючись до історичного минулого українського народу, я б хотіла бачити у вас кращі риси наших предків, які були носіями гуманності, нескореності, патріотизму, волелюбності

Як вам відомо, першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. Рідна мова – це скарб народу. Кожний народ із великою пошаною ставиться до своєї мови. Адже мова зберігає історію народу, його духовну красу, культуру, самобутність. Це творіння багатьох поколінь, код усієї нації. А чим вона є для кожного з вас, діти, рідна мова? (Відповіді учнів)

Цікаво, а що казали про нашу мову відомі письменники України?

3-й учень. Милозвучне наше слово,

Ти – духовна міць моя.

Материнська люба мово,

Що без тебе був би я?

Найдорожча ти, єдина,

Над усі скарби землі

Із любов’ю Україна

Стріне ще квітучі дні.

Не уб’є манкуртів змова

Те, що в спадок перейшло, -

Незнищенне диво-слово.

Що сіяє світанково

Всім перевертням назло.

4-й учень. Мово моя українська –

Батьківська, материнська,

Я тебе знаю не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів насмикану,

Ти у мене із кореня –

Полем мені наговорена.

Дзвоном коси прокована.

В чистій воді смакована.

Болем очей продивлена.

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана

І аж до скону залишена в серці моїм.

Вчитель. Мова рідна. Вона безконечна, могутня, співуча, запашна. Тож вам потрібно знати, любити і берегти рідну мову.

Коли вам, діти, виповниться 16 років, ви отримаєте найголовніший у своєму житті документ – паспорт громадянина України, який підтвердить вашу належність до нашої Вітчизни. А що означає слово «громадянин»? (Відповіді учнів).

«Щоб у серці жила Батьківщина»

Мета: формувати національну свідомість, належність до рідної землі, народу, до її оберегів, співучої мови, пісні, народних традицій; розвивати бажання бути активним учасником розбудови держави; виховувати почуття патріотизму та гордості за свою Батьківщину.

Обладнання: малюнки учнів, карта України, вишиванки, рушники, записи пісень.

Вчитель.

Ми раді вас вітати у цій світлиці

І дарувати хліб із золота пшениці.

Щоб хліб святий у всіх був на столі,

Щасливі були люди в місті і селі

Серця в нас сповнені любов’ю, Миром.

Бажаємо, щоб зустріч була щира.

Сьогодні ми з вами будемо говорити про найсвятіше, що є в серці кожного з нас – нашу Україну, про її обереги, про найспівучішу мову на землі – українську.

Дівчинка. Я – українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.

Юнак. Я – українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і вітчизни.

( Вірш «Любіть Україну»)

Вчитель. У 2018 році виповнюється 27 років незалежності і Соборності України. Для історії 27 років – зовсім небагато, а як же довго наш народ ішов до цього свята. Ішов через утиски й в’язниці від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинуло багато кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.

1-й учень. Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Давня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустилися Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками,- всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалося Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами: - Рушаймо у край! Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – «Україна».

2-й учень. З історії ми знаємо, що саме Україна була колискою могутньої держави під назвою Київська Русь, яка сформувалася у другій половині ІХ ст.. Перші назви земель Київської Русі як України зустрічаються у літописах за 1187, 1189 рр. Проте офіційною ця назва стає у другій половині 13 ст.

3-й учень. Україна складається з різних регіонів: Буковина, Волинь, Полісся, Таврія, Карпатські гори, Донбас… Але серед них найкраще, наймиліше те місце, де ми народилися і виросли.

4-й учень. Здавна Україна славилася своїми людьми і своєю природою. Надзвичайно багата вона на свята та обряди, звичаї та ритуали. Та з плином часу багато чого забулося, стерлося у пам’яті народу. І наша класна година є спробою відродити, згадати безцінні скарби, якими в минулому так славилася наша країна.

5-й учень.

Чи знаєш ти, моя дитино,

Яка чудова Україна?

Дівчинка.

Іще так мало знаю я,

Та більше хочу знати,

А що вже знаю, то усім

Я хочу розказати.

1-й учень. У кожної людини є свій рідний куточок на Землі. Це – край, місце, де вона народилася. Це – її маленька батьківщина. З таких маленьких рідних куточків і складається наша велика Батьківщина.

Квітка в садочку.

Зернятко у полі,

Пташку, що в гайочку,

Гори, ріки, доли,

Хату, шлях, будівлю,

Сонце в небі синім

Ми звемо чарівним

Словом - «Батьківщина»

Учитель. Підберіть, будь-ласка, різні епітети до слів «Батьківщина» і «мати». Наприклад, Батьківщина – щедра, добра, любляча,захищаюча. Мати – ласкава, добра, ніжна, чуйна. А ось подивіться на роботи учнів, які вони виготовили.

Я зазделегідь повідомила тему нашої класної години і запропонувала створити виставку робіт на тему: «Якою я бачу свою Україну?». Ось що в нас вийшло.

А як ви відповіли б на запитання: «Маленька Україна чи велика?» Так, на це запитання важко дати однозначну відповідь. На земній кулі є країни-гіганти, які займають величезну територію. – це Росія, Австралія, Канада, Китай, Сполучені Штати Америки. За кількістю населення до найбільших країн світу належать Китай та Індія.

2-й учень. Україна за світовими мірками і не велика, і не маленька. Однак серед країн Європи наша країна має найбільшу територію – 603, 7 тис. кв. км. Із заходу на схід вона простягається на 1316 км, а з півночі на південь – на 839 км.

3-й учень. За кількістю населення вона посідає п’яте місце в Європі після таких країн, як Німеччина, Італія, Англія і Франція. В Україні проживає 47,5 млн. осіб. Майже три чверті з них – українці. Крім того, живуть у нас представники більш ніж ста інших національностей. А мільйони українців живуть в інших країнах світу.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну батьківщину

Ми маєм… її Україною звуть.

4-й учень. Чи знаєте ви, що народними символами України є калина і верба? Давнє прислів’я мовить: «Без верби і калини – нема України». І справді, спробуйте уявити собі Україну без кучерявих верб над річкою і червоного грона калини. Вербовою лозою українці зустрічають прихід весни. За тиждень до Великодніх свят, у Вербну неділю, люди освячують квіт лози у храмах.

І Шевченко в Аральські степи

Привіз гілку зелену верби.

Посадив, поливав, доглядав,-

За Вкраїною він сумував.

І коли він дивився на вербу,-

Україна ввижалася йому,

Чулась рідна пісня сумна,

Що запала у душу вона.

5-й учень. Калиною, як символом чистоти і вірності, дівчата прикрашали весільні вінки.

Говорила мати:

• Не забудься, сину, -

Як будуєш хату,

Посади калину.

Білий цвіт калини –

Радість України,

А вогнисті грона –

Наша кров червона.

Зоряна калина –

І краса, і врода

Нашої Вкраїни,

Нашого народу.

Пам’ятай же, сину,

Що сказала мати:

• Посади калину

В себе біля хати.

(Звучить пісня «Виростеш ти, сину»)

1-й учень. Невід’ємною частиною кожного народу є його рідна мова.

Мово! Колискова

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти,-

Гей, яка прекрасна ТИ!

Перейшов усі світи я:

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як мати,

Серед мов одна лиш ти є.

Ти – велична і проста.

Ти – стара і вічно нова,

Ти – могутня рідна мово!

Мово – пісня колискова,

Мово – матері уста.

2-й учень. Кожен із нас пишається своєю чудовою мовою, адже вона того варта. Доля нашої мови залежить від того, як відгукується на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно в ній житиме. А сьогодні нашій мові хочеться сказати: « Будь завжди! Живи вічно!».

Учитель. Українська наша мова така мелодійна, така неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої землі. Вона переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Кожна її ниточка вимочена в криницях і струмках людської душі. Вона з голосу золотого колосся, осмаленої війнами землі, торкнутого полину Чорнобиля. А в чому полягає багатство мови? Яка наша українська мова? Ось бачите, скільки ви знаєте хороших слів. А тепер послухайте, як поет говорить про мову.

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвін котюча.

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова.

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

солов’їна, барвінкова,

наша українська мова.

3-й учень. Рушник на стіні… Давній наш звичай. Хоч би яке убоге судилося життя, а всюди палахкотіли багатством кольорів рушники. Вимережуючи хрестиком орнамент, жінки вкладали в них свої заклинання від злих сил, просили здоров’я удачі і широкої долі для тих, кому рушники дарували. Це була своєрідна книга родоводу.

4-й учень. Історія рушника дуже цікава. Традиційно він служив оберегом.

Ще за поганських часів його чіпляли на дерева, пускали на воду, клали на каміння й молили богів, щоб відвели стихійне лихо, всяку порчу, просили благодатні: щоб родила земля, щоб біда і всяка напасть обминали родину.

5-й учень. З приходом християнства з рушниками проводжали князів у похід, храмові рушники дарували церкві. Серед них були ті, що висіли на вівтарі – божники, настінні або охоронні.

Висить цей рушник на стіні

В нашій тихій привітній оселі.

Тільки квіти на ньому чомусь,

Вже поблідли й не дуже веселі.

А квіти поблідли, бо роки пройшли

Вишивала його ще моя прабабуся,

І висить рушничок цей, як згадка жива

Про маму моєї бабусі

А що є ріднішого в світі від мами?

Дозвольте усіх запитати.

Тому, що онуки, і діти, і правнуки

Повинні про рід свій завжди пам’ятати.

(Звучить пісня «Рідна мати моя»)

1-й учень. А без чого не обходиться жодне українське свято? Звичайно, без пісні. Українська народна пісня!

Вона, як сльоза, очищає душу. Пісня, як свята молитва, сповіщає і прощає. Народна пісня цілюща, як материнське молоко. Бо живе в ній наш родовід,

у ній живе наша багатостраждальна і прекрасна Україна з її зорями.

Україно! Земле яснозора!

На калинах – пісня солов’я.

Я люблю твої сади, узори,

Україно зоряна моя.

Україно – гомонять діброви.

На Карпати вийду, на Дніпро.

Буду в праці, щасті, у любові

Дарувати пісню людям на добро.

(Лунає пісня «Ода пісні» ).

Легенда про пісню

Давно це було. Ходив, як оповідає легенда, Ісус від міста до міста, від села до села. Носив віру, повчав, допомагав людям. Одного разу завітав в оселю, де були люди різних національностей. Всі вони щиро молилися. Вирішив Ісус ощасливити їх. Підійшов до іспанця і подарував йому багатство, німцеві дав педантичність, французові – елегантність, американцеві – життєрадісність, інших обдарував щедротами, яких бажали. Тільки дівчинка - українка стояла в куточку кімнати, склавши руки на грудях у щирій молитві. Одна вона не підходила і нічого не просила.

- Чого хочеш ти, дівчино? - запитав Ісус. – Що тобі подарувати? Дам я тобі пісню…

І подарував святитель юнці чудову українську співаночку, що від інших різниться мелодійністю, ніжністю. Щирістю, неповторністю… І тому така чарівна наша пісня, бо дарована Богом.

Народна пісня зоряно, незгасно

Горить в моєму серці повсякчас

Не пломенистим закликом, не гаслом,

А променем, що будить сівача.

Вона мене виводить на дорогу

Вона мені просвітлює віки,

Де радість і печаль мого народу,

Врослися в древа вічного гілки.

Вона – любов, вона – печаль і втіха,

Жива вода на виразки душі.

Поки живе – обереже від лиха

Понад стежками тихі спориші.

Але боюсь, боюсь, щоб не збороли,

В модерну щоб не втиснули труну

Мого народу пісню цю чарівну

З чужих країв залізні рок-н-роли.

І я готова крізь огнисті брами

Пройти і душу випалить до тла,

Лише б народна пісня не вмирала,

Щоб в молодих серцях вона жила.

Вчитель. Кажуть, допоки живе мова, то живе народ, а поки лине пісня народу, то жива історія, культура. Тож воскреснемо, українці, бо земля наша, хоч і розп’ята на хресті історії, але свята.

Воскреснемо! Бо ми були на цій Богом даній землі, як народ. І рідна земля хай пошле нам силу для життя. Подивімося на голубе небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полинемо аж до сонця та зірок і глянемо на трепетну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце - і це Україна, співуча рідна земля.

Сьогодні, на нашій класній годині, ми розповіли вам про нашу велику Батьківщину – Україну, а також про ті місця, де ви народилися. Їх також називають батьківщиною.

А ще ми ознайомили вас із народними символами України – вербою та калиною. «Без верби й калини – нема України» - так говорить народна мудрість.

А яка чудова українська мова! Ми про неї також не забулися вам повідомити. Адже без мови і народ не може існувати.

А чого варта українська пісня! Сподіваємося, що ми вас у цьому переконали.

2-й учень

Співає моя Україна

І славить радісно життя.

У сонячнім світлі-промінні

Шевченкова скресла земля.

Вічно живи, Україно,

Вільна і повна краси.

І пісню рідного народу

В серці своєму неси.

(Звучить пісня «Україно, моя»)

Європа - наш спільний дім

Мета: сформувати поняття європейської інтеграції, сприяти визначенню місця України в європейському співтоваристві, з'ясуванню успіхів України на шляху до Європи Сприяти розвитку критичного мислення, уміння давати оцінку явищам суспільному життю, сприяти вихованню толерантності і вихованню у дусі пошани прав людини.

Мотивація:

Вже понад п'ятдесят років Рада Європи працює над створенням єдиної Європи, заснованої на принципах свободи, демократії, дотриманні прав людини і верховенстві закону. Діяльність, що проводиться Радою Європи, зачіпає всі аспекти нашого життя, а програма охоплює широкий круг питань, що мають життєво важливе значення для суспільства.

Вчитель:

Участь України в загальноєвропейській акції з відзначення Дня Європи є серйозним кроком у зміцненні самоідентифікації нашої країни як європейської держави, в залученні її до традицій і цінностей Європи. Важливість цього заходу підкреслюється також формуванням позитивної громадської думки, пов'язаної з інтеграцією України в Європейський Союз.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. Три з половиною десятиліття потому на Міланському самміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати 9 травня як «День Європи». Початком процесу європейської інтеграції прийнято вважати Декларацію міністра закордонних справ Франції Роберта Шумана від 9 травня 1950 року.

У ній містилося офіційну пропозицію про створення Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Договір про заснування цього співтовариства підписаний Францією, ФРН, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом і Італії 18 квітня 1951 року. ЄОВС ставило своєю метою створення спільного ринку для модернізації та підвищення ефективності виробництва у вугільній та металургійній галузях, а також поліпшення умов праці та вирішення проблем зайнятості в цих галузях економіки. З метою поглиблення економічної інтеграції ті ж шість держав в 1957 заснували Європейське економічне співтовариство

На сьогоднішній день в Європейському Союзі 27 країн-членів. Він утворився в 1958 році на основі Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), в яке входили тоді 6 країн: Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Голландія, Люксембург. Потім в ЄС увійшли Великобританія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія, Швеція, Австрія, Фінляндія. З 2004 року в Європейський Союз увійшли ще 10 країн: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Словенія, Естонія, Кіпр, Мальта. У 2007 році до Європейського Союзу приєдналися Болгарія та Румунія. На сьогодні День Європи, разом з єдиною європейською валютою, синім прапором з п'ятьма золотими зірочками в колі і гімном, в якості якого використовується мелодія «Оди до радості» з дев'ятої симфонії Бетховена, є політичним символом Європейського Союзу. Головна мета урочистостей, проведених в рамках святкування Дня Європи в країнах ЄС, - це розширення ідеї європейської ідентифікації серед громадян Європейського Союзу, встановлення загальних європейських цінностей.

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту

Перший учень :

Україна знаходиться в центрі Європи. Європа – це континент, на якому існують держави з різним державним пристроєм, мовами, культурою, традиціями. 5 травня 1949 року була створена Рада Європи, в яку сьогодні входять більше 40 країн континенту. Наша країна вступила в Раду Європи в 1995 році.

Другий учень:

   Рада Європи має свої символи, як будь-яка держава:

• Прапор - яскраво-синє прямокутне полотнище, на якому зображені 12 золотих зірок (12-символ удосконалення й тому кількість зірок на прапорі не змінюється);

• Гімн Європи - музична аранжування до «Оді радості» з дев'ятої симфонії Бетховена;

/ Звучить запис гімну Ради Європи. /

• День Європи - 5 травня;

• Державні мови - англійська та французька;

• Бюджет ради Європи становить близько 2 мільярдів французьких франків;

• Штаб-квартира знаходиться у Страсбурзі, який називають столицею Європи;

Третій учень:

 Серед пріоритетних напрямків діяльності Ради Європи можна виділити:

• Права людини: розширення гарантій, що містяться в європейській Конвенції з прав людини, удосконалення правосуддя та законодавства.

• Засоби масової інформації: захист свободи слова та інформації і розширенні сфери їх застосування;

• Соціальні та економічні питання: визначення провідних напрямків, які мають на меті збереження соціальної справедливості в Європі і захист найбільш нужденних членів суспільства;

• Освіта: передача демократичних цінностей та підготовка молодих людей до життя в багатовимірної і полікультурної Європі;

• Культурна спадщина: сприяти усвідомленню приналежності до Європейської культурі та удосконаленню політики з охорони спадщини континенту;

• Спорт: сприяння політиці «Спорт для всіх» та всебічний розвиток фізичної культури;

• Молодь: залучення молоді в європейське співтовариство через Європейський центр молоді та Європейський фонд молоді.

Четвертий учень: Таким чином, Рада Європи займається зміцненням політичного, правового, соціального та культурного співробітництва та захистом загальнолюдських цінностей у Європі.

П'ятий учень:

770 млн. європейців, представлені в Раді Європи через національні уряди, парламенти своїх країн, органи місцевого та регіонального самоврядування, які мають представництва в Комітеті Міністрів Ради Європи, у Парламентській Асамблеї ради Європи і конгресі місцевої і регіональної влади Європи. Ці органи здійснюють консультації та розробляють рекомендації щодо життєво важливих питань для всіх країн - членів ради Європи.

Шостий учень:

Конкретними досягненнями Ради Європи в галузі прав людини є більше 160 європейських конвенцій і договорів, що охоплюють різні сфери життя.

Сьомий учень:

У 1950 році була прийнята Європейська Конвенція з прав людини, спрямована на захист прав і свобод кожної людини. Суть механізму захисту прав людини полягає в тому, що кожна людина, яка вважає, що стосовно його порушені права, які йому гарантує Конвенція, може подати скаргу до Європейського Суду з прав людини, якщо він вичерпав можливості захисту своїх прав у власній країні.

Восьмий учень:

З 1950 року на розгляд Ради Європи було подано більше 30 тисяч скарг як приватних осіб, так і позовів з боку держав - членів Ради Європи. Контроль за дотриманням Конвенції здійснюють Кабінет Міністрів країн - учасниць Ради Європи, Європейська комісія з прав людини і Європейський Суд з прав людини. Мине не так багато часу і єдиний постійно діючий Європейський Суд з прав людини замінить всі перераховані органи та дасть можливість прискорити судові процеси.

Дев'ятий учень:

Європейську Конвенцію з прав людини в соціальній сфері конкретизує Соціальна Хартія Європи. Її мета - захист 23 основних соціальних прав і підтримка в проведенні ефективної соціальної політики в Європі. Доповнює Соціальну Хартію Європи - Європейський Кодекс соціального забезпечення. Пенсії, допомоги по безробіттю та інвалідності, медичне обслуговування - ось далеко не повний перелік соціальних прав, передбачених даним документом.

Десятий учень:

          У Раді Європи створено Головний Комітет по рівності між чоловіком і жінкою, який здійснює координацію міжурядової співпраці в цій сфері.

 Четвертий учень:

Велика увага приділяється колективної безпеки. У 1977 році була прийнята Європейська Конвенція по боротьбі з тероризмом. Багато злочинів, пов'язаних з актами терору, розглядаються як кримінальні злочини, а не як політичні. Це забезпечує більш ефективну боротьбу з тероризмом і злочинністю.

Шостий учень:

         У 1981 році була прийнята Європейська Конвенція, яка захищає права громадян від неправомірного використання проти них даних, отриманих через комп'ютерні інформаційні мережі.

        Сьомий учень:

У 1986 році в Брюсселі в результаті безчинств, організованих футбольними фанатами, постраждало багато людей. З метою уникнути в майбутньому подібних випадків була прийнята Європейська Конвенція проти актів насильства на стадіонах.

Четвертий учень:

        Велику увагу європейські країни приділяють охороні навколишнього середовища. Конвенція про охорону живої природи, прийнята в 1979 році в Берні, спрямована на захист багатьох рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, а також сприяє виробленню єдиних заходів з охорони навколишнього середовища на міжнародному рівні. 1995 рік був оголошений Європейським роком Охорони Природи. Завдяки цьому широкі кола громадськості звернули свої погляди на питання охорони навколишнього середовища.

      Шостий учень:

Поряд з всебічними заходами щодо забезпечення прав людини і безпеки в Європі ведеться боротьба з наркоманією, «відмиванням брудних грошей», шахрайством, злочинністю в цілому на континенті.

А зараз проведемо вікторину“ Що я знаю про Європейський Союз?”, використовуючи інформацію, яку ви щойно прослухали.

- Що таке „Європейський союз”?

(Це сім’я демократичних європейських країн, що спільно працюють задля миру та процвітання).

- Коли було створено Європейську економічну спільноту?

(1957р. – підписано договір, 1958 – він ввійшов у дію).

- Скільки країн увійшло на початку до ЄЕС?

(6 країн: Бельгія, Нідерланди, Італія, Франція, Німеччина, Люксембург).

- Які країни Західної Європи на сьогодні не вступили в ЄС?

(2 країни: Норвегія, Швейцарія)

- Скільки країн сьогодні є членами ЄС?

(27 країн)

- Хто є генеральним секретарем Європейської ради ЄС?

(Хав’єр Солана)

- Чи Рада Європи і Європейська рада – це ідентичні поняття?

(Ні. Європейська рада – це політичний орган ЄС. А Рада Європи – це окрема європейська організація )

Таким чином, ми бачимо, що Європа - великий дім, конструкція якого постійно удосконалюється. Нам належить багато чого змінити в нашій країні, щоб належно увійти в усі європейські структури.

Тренінг  увічливості

НАПОВНЮЙМО  СЕРЦЯ  ДОБРОМ!..

Мета: вчити дітей доброти, формувати почуття чуйності і доброзичливості, виховувати людяність, милосердя, здатність боротися проти зла.

 Завдання:  через рольові ігри, моделювання ситуацій із життя  сприяти  розвитку  в дітей  позитивних рис характеру, виховувати культуру  морально –етичних почуттів.

 Обладнання: плакати з висловлюваннями про доброту, «чарівна паличка», «чарівна скринька»,  виставка малюнків.

     Епіграф: «Нехай ця істина стара –

     Людина починається з добра!»

     Девіз: «Живи, добро звершай,

     Та нагород за це не вимагай!».                                                                                  

                                                                Хід  заняття

Учитель (на фоні ніжної мелодії).

Врятує світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер в рятує світ  лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо скільки всюди зла –

Людина вже не та!

Тож, люди, на землі

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла!

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра!

(На дошку проектується портрет маляти.)

    Перед вами портрет маляти. Уявіть собі, що ви не  просто хлопчики і дівчатка, а всемогутні феї і чарівники, яким дана сила  зробити цю дитину прекрасною. У вас є можливість обдарувати її  найкращими якостями.

      Якими рисами ви її наділили б?

       (Найчастіше повторювана риса – доброта.)

Отже, у нас вийшов чудовий портрет гарної людини. Якби насправді можна було так легко виховувати людей!

       . Як, на вашу думку, можна виховати добру, чуйну, милосердну людину?

       . Як ви розумієте вислів:»Доброта врятує світ»?

       . Чи можна  збільшити кількість доброти?

       (Відповіді дітей, приклади з їхнього життєвого досвіду.)

Учитель. Людмила Альошина у книжці «Про ввічливість, про такт, про делікатність» пропонує нам цікаву загадку. Спробуйте правильно її відгадати.

        «Якщо Ви здорові – ви маєте незліченне багатство! Щоб зберегти його,  скористайтеся порадою: регулярно вживайте ліки, які я перевірила на собі. Прекрасно допомагають. Їх не можна купити і не можна зробити. Ці ліки не продаються в аптеці. Не ростуть серед трав і квітів. Вони невловимі, невагомі і невидимі для очей. Але мають чарівну силу – створюють чудовий настрій, вселяють бадьорість, оптимізм. Роблять людину привабливою, приємною, симпатичною. В особистих стосунках вони творять дива, знімають  образи, недомовки, усувають безлад».

. Що це за ліки?

«Ліки ці – слова. Так - так, слова – ліки, що йдуть від серця. Нехай у серці народжуються добрі, гарні і світлі слова!».

   Спробуйте, діти, застосувати ці ліки у своєму житті: зі своїми близькими, друзями, оточуючими. Ми зараз потренуємося вживати слова доброзичливості у грі «Фея доброти».

        Гра «Фея доброти». Діти стають у коло, заплющують очі, простягають перед собою руки. На рахунок  «один, два, три» вчитель непомітно кладе в долоні одного з дітей «чарівну паличку» і голосно каже: «Хто сьогодні найдобріший, виходь до  нас скоріше!» Дитина, яка отримала «чарівну паличку», виходить у центр кола. Ця дитина стає  Феєю (Ельфом) доброти (якщо дівчинка –Фея, якщо хлопчик –Ельф).

       Фея доброти  або добрий Ельф торкається до кого-небудь із дітей «чарівною паличкою» і говорить про нього щось приємне та добре. Та дитина, до якої торкнулася Фея, повинна  сказати що-небудь добре про свого сусіда. І так кожен говорить добрі слова наступній  по колу дитині. Остання в колі дитина  разом із Феєю повторює все те добре, що діти вже сказали  один одному.

        У медицині існує думка, що грубе, жорстоке й образливе слово  є тією іржею, що  роз’їдає нервову систему людини. Медики  стверджують, що перелом кістки –анітрохи не серйозніша недуга, ніж  травмована нервова система.

        Ввічливе, уважне і доброзичливе ставлення до інших людей виявляється й у вчинках, і в словах, а також у тоні  розмови з ним. Недостатньо бути добрим, треба й ще виявити доброту так, щоб вона була прийнята і зрозуміла.

            Гра «Рецепти доброти». Усі діти – добрі лікарі, які повинні вигадати рецепти ліків від «моральних хвороб».Діти діляться на пари. Кожна пара витягує картку з однією з назв «моральних хвороб» (наприклад, злість, грубість, егоїзм тощо). Перемогу  отримає та пара, яка вигадає найцікавіший рецепт –засіб, який допоможе людям позбутися цієї негативної якості і зробить їх добрими у ставленні один до одного.

          Учитель. Людина починається з добра! Справжня  людина, за переконанням нашого народу, - це людина добра й мудра, щира й  сердечна, щедра й світла, яка вміє любити, співчувати, захистити, приголубити, поважати і порадити, людина з добрим  серцем і світлою душею.

              Інсценізація новели В. Сухомлинського «Дідусь і Андрійко»

Поліз Андрійко на шовковицю. Його привабили чорні, солодкі ягоди. Навтішався вволю, а тут дощ  пішов.

         Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити додолу, аж дивиться – сидить під шовковицею дідусь Петро. Вийшов дідусь після дощу в сад – у білій сорочці і голова біла, як молоко.

             «Що ж   його робити-думає Андрійко. – Злізу-струшу на дідуся краплі з листя, змокне він під дощем, захворіє».

  Сидить Андрійко, притулившись до гілки. Чекає, коли дідусь до хати піде. А дідусь не йде.

   Уже й сутеніти почало, коли дідусь підвівся, глянув на шовковицю й побачив Андрійка. Здивувався дідусь та питає:

-                  Чому ти там сидиш так тихенько, онучку?

-                  Боюся  краплі на вас струсити, дідусю!

-                  Злазь, Андрійко.

Дідусь  пригорнув Андрійка й поцілував.

«Чого це дідусь такий добрий сьогодні?»- подумав онук…

Запитання до учнів:

- Як ви оцінюєте вчинок Андрія?

- Хто добрий: дідусь чи Андрійко?

- Які ви знаєте українські прислів’я та приказки про доброту?

v      Добро всі люблять, та не всі роблять.

v      Без добра і жито не родить.

v      Доброму скрізь добре.

v      Поживеш серед добрих-сам подобрієш!

v      Робиш добро –без упинку в гору йдеш, чиниш зло –котишся донизу.

v      Зло  сильне, та добро сильніше!

v      Зле слово гірше від побоїв!

v      Злий добра не пам’ятає!

v      Справжня доброта у великодушності до тих, хто вчинив тобі зло.

v      Добрі діти –батькам вінець, а злі діти –батькам кінець.

v      Зле слово гірше від побоїв.

v      Добрі діти  доброго слова слухаються, а лихі й дрючка не бояться.

v      До доброї криниці стежка утоптана.

      Учитель. Ми повинні прагнути і думками, і почуттями, і справами своїми множити добро на світі. Але оскільки всі люди несхожі один на  одного, то і добро вони  збільшують кожен по –своєму.  Послухайте поради, якими ви маєте  користуватися, щоб стати добрим другом.

    Хлопчик. Для хлопців завжди  радий

Я дати ось які поради:

Як слід повчитися нам треба

Не смикати дівчат за коси.

Зробити все, що вони просять.

Усі дівчата –солодунки

І полюбляють подарунки,

Не трактори і не наклейки,

А ляльки, банти і цукерки.

Коли зупиниш хулігана –

Ти вже герой її роману.

Як будеш з школи з нею йти –

Допоможи портфель нести.

Не будь хвалько і задавака,

Не змушуй меншого заплакать.

Коли врахуєш всі поради, -

Вона дружить з тобою рада!

Дівчинка.  У дівчат свої секрети:

 Чистий одяг, милі щічки,

В косах гарні  білі стрічки.

Все важливе для дівчаток –

З голови до самих п’яток!

Та найбільше  кавалери

Люблять правильні манери.

А грубити, з кимось биться

Для дівчаток не годиться!

 Разом. Будеш все це  пам’ятати –

Зможеш гарним другом стати!

Учитель. Країна Доброзичливості  стоїть на берегах двох річок –Дякую і Спасибі. І ніколи не висохне вода в тих річках, бо весь час поповнюються вони срібними крапельками добрих слів,  які приносить вітерець від добрих людей. Вона ще славиться озером Будь ласка. І  щодня вода цього  озера стає більш ласкавою і м’якою від струмків людської  доброти.

 Гра «Добрі чарівники». Усі діти –добрі  чарівники, які живуть у прекрасній країні  Доброзичливості. Чарівники вирішили подарувати  один одному добрі сюрпризи. Кожен із дітей по черзі починає малювати добрий сюрприз, а інші відгадують. Хто  першим відгадає, тому цей подарунок і належить. З цих малюнків  робиться виставка «Добрі  сюрпризи від чарівників».

 Учитель.  Добрих,  приємних слів дуже  багато. А які з них ви  хотіли б почути зараз або яке з них вам найбільше подобається? Напишіть це слово на маленькому сердечку і покладіть його у цю «чарівну скриньку».оли вам не вистачатиме доброго слова, то ця  скринька стане вам у пригоді.

Гра «Дари доброти  від  Золотої рибки». Діти стають у коло. Їм  пропонується уявити, що Золота рибка подарувала людям скриню з  дарами доброти. Діти перераховують усе, що може бути добрим (наприклад, добра посмішка, добрий погляд, добре слово, добрий намір тощо).

 Учитель. Вам  сподобалася  Країна Доброзичливості?  Чи хотіли б ви стати її мешканцями? А знаєте, як це зробити? Здогадайтесь!Так, треба бути веселими, життєлюбними, творити добро, поважати людей. Сподіваюся, що ця година доброти переросте у  щоденну  потребу –робити добро!

-                            Що вам  найбільше сподобалось?

-                            Як ви розумієте наш епіграф та девіз?

-                            Про що хотіли б  розповісти своїм друзям?

Хай вам  щастить!