Основи здоров*я

Рятування, захист, допомога.

Тема уроку: Невідкладна допомога потерпілим.

Мета: Сформувати навички та прийоми надання невідкладної допомоги потерпілим при ураженні від дії факторів катастроф: травмах, при утопленні, баротравмах, опіках; сонячних ударах, обмороженнях, отруєннях; радіаційних ураженнях; електротравмах.

Виховувати повагу до людини, бережливе ставлення до неї та життя. Формувати вміння швидко та правильно реагувати в надзвичайній ситуації та надавати першу невідкладну медичну допомогу. Розвивати смислову, образну пам'ять, вміння застосувати теоретичні знання на практиці.

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

Сьогодні у нас – незвичайний урок,

Зібралось гостей тут багато.

Бо теми, які ми розглянемо всі,-

Невідкладна допомога.

Ідея уроку – теж непроста,

Вивчити треба багато.

Надання невідкладної допомоги

З життя нашим з’єднати.

2. Актуалізація опорних знань.

Сьогоднішній урок я хочу розпочати словами, в яких криється велика істина життя. Я дуже хочу щоб ви їх зрозуміли.

Що є життя? Коротка мить.

Яке його дбання?

Красою душу напоїть

І, не вагаючись, прожить

Хвилину раювання.

Прекрасний світ лежить навколо нас. Але ж, що його бачити, потрібно бути здоровим. Багато чого вивчили, знаємо. Розглядати багато ситуацій, виходів із них. Але небезпек, які чекають на нас, дуже багато. Жодна людина не може постійно і безпомилково виконувати свої функції у процесі навчання, відпочинку та ми повинні з вами вчитися пом’якшувати фактори небезпек, уникати їх.

А тепер оберіть зручну позу. Голову схиліть на груди, руки покладіть на коліна. Закрийте очі. Повторюйте подумки за мною: «Я заспокоююся, мені дихається легко; мені спокійно; я відпочиваю: відпочиває моє тіло, я здоровий; я впевнений у собі». Відкрийте очі.

Коли вам буде погано, повторюйте такі слова кілька разів і ви відчуєте, що вам стане краще.

III. Повідомлення теми уроку.

Тема нашого сьогоднішнього уроку «Надання невідкладної допомоги потерпілим». Ми будемо вчитися з вами надавати невідкладну допомогу потерпілим при:

• травмах;
• при утоплені, баротравмах, опіках;
• сонячних ударах, обмороженнях, отруєннях;
• радіаційних ураженнях;
• електротравмах.

IV. Вивчення нового матеріалу.

При нещасних випадках, як під час праці, так і під час катастроф, ураження людей пов’язано з впливом на них однакових зовнішніх небезпечних та шкідливих чинників.

Розрізняють такі небезпечні та шкідливі чинники:

• психічні – переляк, страх, втома;
• механічні – удар, здавлювання, розтягнення;
• фізичні – тепло, холод, електричний струм, повітряний тиск, радіаційне випромінювання;
• хімічні – кислоти, луги, отрути.

Унаслідок дії факторів катастроф на організм людини виникають:

• травми
• опіки
• електротравми
• відмороження й переохолодження
• перегрівання
• утоплення
• баротравми
• радіаційні ураження
• отруєння
• психічні розлади.

Ці пошкодження можуть спричинити: клінічну смерть, гостру серцево-судинну недостатність, колапс, шок, гостру дихальну недостатність.

Тяжкість ураження організму пропорційна силі та часу впливу зазначених чинників.

Яку допомогу ми можемо надати при всіх цих ураженнях?

Зараз поступово ми це розглянемо.

Перед проведенням практичної роботи клас ділимо на групи кожна група одержує певне завдання. З числа кращих учнів визначаємо «лікарів», які повинні оцінити чи правильно надана невідкладна допомога потерпілим. В кожній групі самі учні визначають потерпілих, які повинні описати ознаки ураження. Кожна група практично виконує по наданню першої допомоги та складає пам’ятку про надання невідкладної допомоги по тому чи іншому ураженні.

Завдання для першої групи

Ситуація:

Ви стали свідками ДТП і виявилося, що у потерпілих розтягнення, перелом, кровотеча, поранення голови та шок. Ваші дії.

Завдання:

1. Охарактеризувати кожне ураження.
2. Яку невідкладну допомогу ви надасте при кожному ураженні?
3. Скласти пам’ятку надання невідкладної допомоги при кожному ураженні.

Завдання для другої групи

Ситуація:

Ви стали свідком корабельної аварії. На берег хвилею винесло 3 людини. У першої – утоплення. У другої – баротравма, а у третьої – опік. Ваші дії.

Завдання:

1. Охарактеризувати кожне ураження.
2. Яку невідкладну допомогу ви надасте при кожному ураженні?
3. Скласти пам’ятку надання невідкладної допомоги при кожному ураженні.

Завдання для третьої групи

Ситуація:

1. При відпочинку на березі річки, ви стали свідком випадку, коли людина отримала або тепловий, або сонячний удар. Ваші дії.
2. При катанні на лижах ви стали свідком сильного обмороження людини. Ваші дії.
3. Ваш товариш отруївся через органи дихання та через уживання їжі. Ваші дії.

Завдання:

1. Охарактеризувати кожне ураження.
2. Яку невідкладну допомогу ви надасте при кожному ураженні?
3. Скласти пам’ятку надання невідкладної допомоги при кожному ураженні.

Завдання для четвертої групи

Ситуація:

Ви з вашими товаришами опинилися у зоні радіаційного зараження. Один із товаришів відчув себе погано. Ви зрозуміли, що це променева хвороба. Ваші дії.

Завдання:

1. Охарактеризувати кожне ураження.
2. Яку невідкладну допомогу ви надасте при кожному ураженні?
3. Скласти пам’ятку надання невідкладної допомоги при кожному ураженні.

Завдання для п’ятої групи

Ситуація:

При необережному поводженні з електроприладом, ваш батько отримав електротравму. Ваші дії.

Завдання:

1. Охарактеризувати кожне ураження.
2. Яку невідкладну допомогу ви надасте при кожному ураженні?
3. Скласти пам’ятку надання невідкладної допомоги при кожному ураженні.

ВІДПОВІДІ:

Група 1

Травма – це функціональне або анатомічне порушення тканин та органів, що є результатом впливу факторів зовнішнього середовища.

До травм відносяться забиття, розтягнення та розрив зв’язок, вивихи, здавлення, переломи, поранення.

Забиття – пошкодження м’яких тканин та органів унаслідок удару (припухлість, синець, гематоми).

Допомога:

1. Створити спокій пошкодженому органові.
2. Накласти стисну пов’язку та прикласти холод.

Розтягнення – різкий біль у місці травми та порушення функції суглоба.

Допомога – накладання пов’язки, що фіксує суглоб.

Вивих – пошкодження суглоба при якому відбувається зміщення кінцівок кісток з виходом через розрив з порожнини суглоба в оточуючі тканини.

Симптоми: біль у кінцівки, різка деформація ділянки вивиху, відсутність рухів, змінення довжини кінцівки.

Допомога:

1. Прикласти холод.
2. Застосувати знеболювальні засоби.
3. Іммобілізувати кінцівку в тому положенні, яке вона прийняла після травми.
4. Вправлення вивиху – лікарська допомога.

Перелом – порушення цілісності кістки. Він може мати всі ознаки, як забиття, здавлення, так і поранення.

Допомога:

1. Надання нерухомості кісткам у місці перелому.
2. Фіксація перелому за допомогою спеціальних шин або підручних засобів.
3. Припинення кровотечі (якщо вона є).
4. Дати знеболювальні ліки

Кровотечі – поділяють на внутрішні та зовнішні. Зовнішні кровотечі характеризуються просоченням крові безпосередньо на поверхню тіла через рану. При внутрішніх кровотечах кров поступає в порожнини тіла навколишні тканини.

Розрізняють артеріальну, венозну, капілярну та паренхіматозну кровотечі.s

Артеріальна кровотеча – кровотеча з пошкоджених артерій. При цьому кров

яскраво – червоного кольору викидається сильним пульсуючим струменем.

Венозна – виникає при пошкоджені вен.

Капілярна – трапляється при пошкоджені найдрібніших кровоносних судин

• капілярів.

Паренхіматозна – внутрішня – буває при пошкоджені печінки, селезінки,

Нирок та інших органів. Які мають дуже розвинену сітку артеріальних, венозних судин та капілярів.

Допомога:

1. Надання пошкодженій частині тіла підвищеного положення відносно тулуба.
2. притискання судин у місті пошкодження рукою чи за допомогою стисної пов’язки .
3. Зупинка кровотечі фіксуванням кінцівки у положенні максимального згинання або розгинання у суглобі.
4. Кругове стискання вище рани кінцівки джгутом.

Поранення голови – виникнення кровотеч, підшкірних гематом черепно-мозкових травм.

Допомога:

1. Пораненого покласти на рівну поверхню
2. Зупинити кровотечу
3. Забезпечити спокій
4. Прикласти холодний компрес

Шок – важкий стан, що призводить до порушення важливих функцій організму. Поділяють дві фази травматичного шоку:

• Перша – виникає в момент травми ( різке збудження нервової системи);
• Друга – фаза гальмування ( пригнічення діяльності нервової системи, серця, легенів, печінки, нирок).

Допомога – полягає в усунені причин шоку ( зняття або зменшення болю, припинення кровотечі, проведення заходів для покращення дихання та серцевої діяльності).

Група 2

Утоплення – заповнення повітропрохідних шляхів водою, слизом, блювотними масами, землею.

Допомога на воді: підплисти до утопаючого ззаду, ухопити за волосся.

Повернути дороги обличчям та плисти до берега.

Допомога на березі:

1. Видалити з порожнини рота та глотки воду, блювотні маси.
2. Витягти язика ( для цього обгорнути його тканиною й утримувати язик на підборідді).
3. Покласти потерпілого животом на зігнуте коліно таким чином, щоб голова була нижче грудної клітини.
4. Кількома енергійними натисканнями на спину видавити воду з трахеї та бронхів.
5. Покласти потерпілого на рівну поверхню.
6. За відсутності дихання – зробити штучне дихання.
7. За відсутності серцевої діяльності – провести зовнішній масаж серця.
8. При повернені свідомості зігріти тіло потерпілого.

Баротравма – ураження, викликане різкою зміною (перепадом) атмосферного тиску. Симптоми: порушується нормальний кровообіг, подразнюються нервові закінчення.

Допомога – потерпілого кладуть обличчям униз, злегка повернувши на лівий бік, і трохи підіймають нижні кінцівки. Усе інше дії лікарів.

Опік – пошкодження тканин, що виникають від місцевого теплового, хімічного, електричного, сонячного або радіаційного впливу. Розрізняють чотири ступені опіку:

I ступінь (еритема) – проявляється почервонінням шкіри, набряканням та болем;

II ступінь (поява пухирів) – характеризується розвитком більш різко вираженого болю;

III ступінь (некроз) – це відмирання всіх шарів шкіри;

VI ступінь (обвуглювання) – виникає при впливі на тканини дуже високих температур.

Допомога при термічних опіках:

1. Загасити полум’я на одязі;
2. Винести потерпілих із зони високої температури;
3. Зняти обгорілий одяг;
4. Накласти асептичну пов’язку змочену в 96% спиртом або розчином марганцевокислого калію;-
5. Дати знеболювальні ліки.

Група 3

Сонячний удар – це дія на головний мозок прямого сонячного опромінення, що спричиняє його перегрівання. Симптоми – утома, головний біль, слабкість, іноді блювота, задишка, марення, серцебиття, підвищення температури.

Допомога:

1. Потерпілого слід розмістити у тіні.
2. Покласти на спину або на правий бік, створити його спокій.
3. Охолоджувати голову та ділянку серця.
4. Дати випити прохолодної води.
5. При порушенні дихання – зробити штучне дихання.

Тепловий удар – швидко прогресуючий хворобливий стан у наслідок перегрівання, що зумовлено тривалою дією високої температури навколишнього середовища на організм.

Допомога:

1. Потерпілого перенести в прохолодне місце.

2. Покласти його на спину.

3. Прикласти холодний компрес до голови.

Обмороження – виникає за тривалої дії холоду, при дотику тіла до холодного металу на морозі та інше. Симптоми – потерпілого морозить, прискорюється дихання й пульс, підвищується артеріальний тиск, потім рідшає пульс, дихання знижується температура тіла.

Допомога:

1. Тіло розігрівають розтиранням.
2. Дають випити декілька склянок теплої води.
3. Місця обмороження енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри.

Якщо потерпілий слабо дихає – зробити штучне дихання.

Отруєння – це тяжке захворювання, яке сталося внаслідок проникнення до організму різних токсичних речовин. Симптоми: загальне нездужання, нудота, смазмоподібний біль у животі, пронос, блідість, спрага, підвищена температура, частий, слабкий пульс.

Допомога, якщо отрута надійшла з їжею:

1. Промити шлунок, до появи чистої промивної води.
2. можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля.
3. Дати міцного чаю.

Допомога, якщо отрута надійшла через органи дихання:

1. Винести потерпілого із зони зараження.
2. забезпечити надходження кисню до легенів.

Група 4

Радіаційне ураження – дія на організм надмірного іонізуючого випромінювання. Симптоми – блювота, головний біль, підвищення температури тіла, загальна слабкість, почервоніння уражених ділянок тіла.

Допомога:

1. Якнайшвидше покинути зону ураження.
2. Органи дихання захистити распіратором або пов’язкою з тканини.
3. Рухатися перпендикулярно до напрямку повітря за межі зони.

Після виходу із зони зараження слід:

1. Стати обличчям до вітру та очистити одежу, обличчя й руки від пилу.
2. Повернутися спиною до вітру, зняти одежу та витрясти пил.
3. Обмити обличчя, руки, волосся водою, прийняти душ, змінити одежу й взуття.
4. Прийти дозиметричний контроль.

Група 5

Електротравма – ураження електричним струмом електричної напруги 220 В та більше. Симптоми – блідість, на шкірі можуть бути почервоніння, набряки, опіки, обвуглювання, несвідомість, зупинка дихання і серцевої діяльності.

Допомога:

1. Припинити доступ електричного струму до потерпілого.
2. Якщо постраждалий у стані коми, переверніть його на живіт.
3. При раптовій зупинці серця приступити до реанімації (непрямого масажу серця, штучного дихання).
4. Надати допомогу в такому порядку: зупинити кровотечу. Накласти стерильні пов’язки на рани й опіки, накласти шини на кінцівки при переломах.

Неприпустимо:

1. Доторкатися до постраждалого без попереднього його знеструмлення з тим, щоб уникнути ураження електричним струмом;
2. Шукати вимикач або рубильник, якщо можна відкинути провід від постраждалого за допомогою підручних засобів;
3. Доторкатися до проводів руками або іншими частинами тіла.
4. Припиняти реанімаційні заходи до появи трупних плям.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Ми з вами розглянули деякі випадки невідкладної допомоги потерпілим.

Давайте повторимо основні положення:

1. Що відноситься до травм?
2. У чому полягає допомога при забитті?
3. У чому полягає допомога при розтягненні?
4. Як зупинити кровотечу?
5. Що таке шок?
6. У чому полягає допомога при утопленні?
7. Яка надається допомога при отруєнні?
8. Що відчуває людина при радіаційному ураженні?
9. У чому полягає допомога при ураженні електрострумом?

VI. Підсумок уроку:

Ми сьогодні намагалися з вами виходити з деяких життєвих ситуацій, вже ми вміємо надавати потерпілому першу невідкладну допомогу. А я вам бажаю, щоб ці знання вам ніколи не знадобилися, щоб коротку мить життя ми прожили без кровотеч, переломів, опіків, обморожень, без зайвих клопотів.

Я вам нагадаю, що за вміння учня орієнтуватися в стандартних ситуаціях ви можете отримати 9 балів, а за вміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях та комбінованих ситуаціях – 12 балів. Стосовно ваших відповідей ви й отримаєте оцінки…

Тепер посміхніться й побажайте один одному здоров’я.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення про медичні методи і прийоми надання допомоги потерпілим при:

• Клінічній смерті
• Гострій серцево-судинній недостатності
• Гострій дихальній недостатності
• Використання аптечки невідкладної допомоги.

Практичне заняття.

Умови й причини виникнення пожеж. Принципи запобігання
та гасіння пожеж

Мета: розглянути умови й причини виникнення пожеж, принципи запобігання та гасіння пожеж; розвивати поняття про способи гасіння невеликих пожеж, особливості гасіння електроприладів, захист органів дихання під час пожежі.

1. ВПРАВА «Асоціативний кущ».

Складання схеми за асоціаціями учнів до поняття «пожежа».

Приклади відповідей: небезпека, сірники, вогнегасник, вода, пожежник, вогонь.

2. Проблемні запитання.

— Чи кожне горіння — пожежа?

— Вогонь наш друг чи ворог?

3. Пожежі. Умови виникнення пожеж.

4. Причини виникнення пожеж. («Мозковий штурм».)

Складання на дошці переліку причин виникнення пожеж, наведення прикладів небезпечних ситуацій. Визначення наслідків пожеж.

5. Принципи запобігання пожеж. (Робота в групах.)

«Пожежна інспекція»

Дві групи пожежних інспекторів визначають принципи запобігання пожеж:

1 група: у школі;

2 група: вдома.

Завдання інспекторам:

1) самостійно прочитати наданий матеріал ;

2) обговорити матеріал і визначити головні принципи, навести приклади із життя;

3) скласти інструкцію з декількох пунктів, виконання якої дозволить запобігти пожежі.

6. Засоби гасіння невеликих пожеж. (Пояснення вчителя з елементами бесіди.)

7. Практичні вправи

1. 7.1. Відпрацювання навичок захисту органів дихання від отруйних газів.

Учні захищають рот та ніс підручними засобами: светрами, шарфами, носовими хустками, ватно-марлевими пов’язками.

(Дома можна використовувати й інші речі. Якщо тканину змочити водою, то це поліпшує захист органів дихання.)

2. 7.2. Відпрацьовування навичок евакуації з приміщення школи. (Робота за планом евакуації.)
3. 7.3 «Перлини народної мудрості». (Робота в малих групах.)

Кожна група обирає собі прислів’я. Завдання — розтлумачити його зміст в інсценованій формі. Найкращий виступ обирається відкритим голосуванням.

4. 7.4. Відповіді на проблемні запитання.

8. Підбиття підсумків заняття

5. Прийом «Закінчи речення»

Сьогодні на занятті я дізнався…

Сьогодні на занятті я навчився…

Тренінг «Твоє  спілкування  з  однолітками»

Мета: розвивати вміння слухати співрозмовника і вміння домовлятися один з одним; відпрацьовувати навички безконфліктного спілкування.

Основні поняття: спілкування, уміння слухати, невербальні засоби спілкування, співпраця, безконфліктне спілкування.

ХІД ЗАХОДУ

Вступне слово педагога

Ви вже знаєте, що мовлення — це спілкування певною мовою. У яких випадках спілкуватися легше, а в яких — важче? Серед видів усного мов­лення найпростіший — діалог.

Діалог надає співрозмовнику можливість перепитати, уточнити, якщо щось не зовсім зрозуміле. Крім того, під час діалогу можна обмежитись досить простими, нерозгорнутими фразами. Іноді все зрозуміло з пів­слова.

Складніше з монологом. Ця ситуація спілкування така, що слухачі якщо і можуть щось перепитати, то лише після того, як все сказано. Крім того, промовець повинен значно більше піклуватися про те, щоб його мов­лення було зрозумілим від початку до кінця.

В обох випадках складно те, що доводиться говорити без попередньої підготовки і немає можливості довго вибирати слова або повторювати одну і ту саму фразу, удосконалюючи її. Якщо ти навчишся знаходити потрібні слова відразу, швидко і точно висловлювати свої думки, то співрозмовник легко зрозуміє тебе.

Твоє мовлення стане ще чіткішим і зрозумілішим співрозмовнику, якщо твій погляд буде спрямований на нього, жести будуть виразними і точними, а вимова — чіткою.

Дуже важливо, особливо під час проголошення монологу, відчувати себе упевнено. Знаєш, чому іноді хочеться прочитати самому собі вголос вірш, який ти вже вивчив і який треба буде завтра розповісти на уроці? Так, тому що це додає тобі упевненості.

Письмове мовлення висуває інші вимоги.

Інформаційний лист «Правила дружби»

• Допомагай другові.
• Якщо умієш щось робити — навчи і його.
• Якщо друг потрапив в біду — допоможи йому, чим можеш.
• Ділися з другом.
• Грай так, щоб не завжди брати собі найкраще.
• Зупини друга, якщо він чинить погано.
• Якщо він не правий, скажи йому про це.
• Не сварися, не сперечайся через дурниці.
• Грай дружно, не зазнавайся, якщо у тебе вийшло краще, ніж у інших. Не заздри — радій успіхам друга разом з ним.
• Якщо вчинив погано, не бійся зізнатися в цьому, вибачся і визнай свою помилку.
• Якщо завинив друг, але усвідомив свою провину і вибачився,— не три­май в душі зла, образи, умій пробачити його.

Інформаційний лист «Правила чесної гри»

•    Дотримуйся правил, прагни вигравати чесно.

•    Не радій, якщо інший програє, не смійся з нього.

Образливо, коли програєш, але не занепадай духом і не злися ні на того, хто виграв, ні на того, з чиєї вини, можливо, сталася твоя поразка.

1. Вправа «Хороше і погане спілкування»

Учасникам пропонується виконати в парах такі вправи.

1.1. Обидва учні говорять одночасно від ЗО секунд до 1 хвилини (теми: «Улюблена телепередача», «А чи знаєш ти, що...» тощо). Обговорення Що ви відчували?

•    Чи не здавалося вам, що більше нічого сказати?

1.2. Пари розподіляються на учасників А і Б. Поки учасник А висловлюєть­ся упродовж хвилини, учасник Б повністю його (її) ігнорує. Потім вони міняються ролями.

Обговорення

•    Як ви себе почували, коли вас ігнорували?

1.3. Учасник А говорить упродовж хвилини, учасник Б уважно слухає. Потім вони міняються ролями.

Підсумкове обговорення

•    У чому полягала різниця між вправами?

•    Як ви визначили, що зараз вас слухають?

Для досягнення домовленості під час будь-яких переговорів важливо бачити очі та обличчя свого співрозмовника.

2. Вправа «Що потрібно для взаєморозуміння»

Два учасники за бажанням виходять до дошки і сідають спинами один до одного, їхнє завдання — домовитися про що-небудь (наприклад, просумісну підготовку цікавої інформації до уроку, про правила якої-небудь гри тощо). ,

3. Тест «Уміння слухати»

Багато хто з нас не вміє слухати й не чує, що нам говорять. Є в тебе таке вміння?  Дай відповіді на наведені далі запитання.

•    Чи не чекаєш ти нетерпляче, поки співрозмовник скінчить говорити і дасть висловитися тобі?

Чи не поспішаєш ти прийняти рішення до того, як з'ясуєш проблему? Чи не чуєш ти лише те, що тобі подобається? Чи не заважають тобі слухати емоції, що виникли під час бесіди? Чи не починаєш ти думати про стороннє, якщо говорять інші?

Питання і завдання до заняття

•    Які засоби можна використовувати під час спілкування для того, щоб воно було цікавішим?

З яких компонентів складається спілкування? Що таке ввічливість? Сформулюйте свої правила спілкування.

Курсова перепідготовка при КОІППО з основ здоров*я